Головна причина вживання наркотиків - досягнення ейфорії. Це означає, що людина не просто хоче досягти задоволення і підняти собі настрій, але бажає піти від реального життя, змінити свою свідомість. Бажання ейфорії - це потреба в зміні способу життя, втеча від навколишніх проблем. Наркотики в цьому випадку можна назвати футляром, в який наркоман намагається сховатися, забувши на час про складне становище.
Мозок кожної людини виробляє так званий «гормон радості», ендорфіни, котрі відповідають за стан ейфорії, екстазу, задоволення, знеболювання і розслаблення. Будь-яка речовина, в тому числі алкоголь і наркотик, виступає в якості «заступника» або стимулятора вироблення ендорфінів. Але вже після одноразового прийняття такого роду речовин ендорфіни виробляються у людини в меншій кількості. Спроба відновити втрачений «гормон радості» призводить до нової дози. Таким чином, у якійсь точці «кайф» закінчується і людині доводиться постійно підтримувати себе у звичній нормі - в цьому і криється причина залежності.
Вживання наркотиків можна пояснювати з різних сторін: фінансових, соціальних, педагогічних, медичних. Але всі вони показують лише видимі причини початку наркозалежності. З точки зору психології наркоманії - це спроба людини вирішити свої внутрішні конфлікти. Тобто, суть проблеми потрібно шукати в першу чергу в душі людини.
Наркомана створює не наркотик, а особистість. Просто при вживанні наркотику проявляються ті якості, які були цій людині притаманні й раніше. Насправді, наркоман вже починає приймати наркотики, оскільки він - залежна людина, а не впадає в залежність через те, що починає приймати наркотик. Наркотик - не більше, ніж протез для заміни тих особистісних якостей або душевних станів, які наркоман не навчився виробляти самостійно.
Саме тому можна стверджувати, що всі наркомани мають певні особистісні якості, такі як:
вразливість, образливість, низька здатність до прийняття, усвідомлення і вираження своїх почуттів, безуспішні спроби їх контролювати та відмова прийняти себе таким, як він є.
Низький рівень самотурботи, нездатність подбати про себе.
Низький рівень самооцінки, що чергується із завищеною самооцінкою (як правило, під час прийманням наркотиків або після нього).
Порушення взаємовідносин, низька фрустраційна стійкість, непереносимість відмов, негативних відповідей, що найчастіше провокує або грубе, або байдуже ставлення близьких людей.
Сумарно це можна схарактеризувати, як відчуття власної непотрібності, занедбаності, провини й гіпертрофованої відповідальності за все, що відбувається навколо них.
Всі наркомани є особистостями, що характеризуються слабким «Я». Їх зв'язки з реальним світом порушені, а захист від несприятливих впливів неефективний. Наркомани готові відмовитися від нормального лібідо, вони не особливо цінують об'єктивні відносини між людьми. Запрограмовані виключно на придбання і вживання наркотику. Або не здатні до тривалих і глибоких міжособистісних контактів. Вони нічого не можуть дати іншим, здатні тільки брати.
З приводу ситуації, статистики, залежності по місту коментує Смагін Антон Олегович - головний лікар Лубенського обласного наркологічного диспансеру:
"Лубенський район займає лідируючі позиції за кількістю людей, які перебувають на обліку від алкогольної залежності. В середніх рядах ми й по наркотичній залежності. Це стосовно лікування в диспансері.
Є також амбулаторні пацієнти, які можуть прийти та отримати допомогу стаціонарно.
Ми надаємо першочергову безкоштовну допомогу тим, хто має усвідомлене бажання виліковуватись. Якщо ж людина приходить на декілька днів полікуватись, а потім знову має намір продовжувати приймати чи то алкоголь, чи інші наркотичні препарати, то в такому випадку ми надаємо допомогу за кошти людини, тобто препарати необхідні для лікування, купуються за власні кошти пацієнта.
Можна почути від деяких сторонніх людей негативні коментарі по відношенню наркозалежних. Образи, відношення до них із соціуму.
Деякі люди вживають наркотики, але не всі з них залежні. Також і алкоголь, дехто вживає його без проблем, але в інших може спрацьовувати генетика, можуть бути певні обставини в житті, психологічні травми, фізичні травми, і інше. В когось це проявляється, а в когось - ні. Коли розказують, що нічого не допомагає, то в інтернеті можна переглянути інфографіку відомих наукових організацій, які показують вірогідність рецедиву певних хвороб. Там є такий показник, що при лікуванні гіпертонічної хвороби частіше не дотримуються правильного лікування, порушують режим, і у них частіше підвищується тиск, ніж зриви у людей із наркотичною залежністю.
Так, звісно є певна відмінність людей, що вживають наркотичну речовину. Вони повинні її десь брати, і це передбачає економічні моменти. Їй треба або заробляти, або красти. Але для цього є правоохоронні органи, які повинні цим займатись. І людина отримує покарання не за залежність, а за конкретну дію порушення закону. І на жаль, в суспільстві складається така думка, що всі біди несуть наркомани.
Що стосуєтьсч хвороб ВІЛ/СНІД, то таке ж відношення - немає коректної інформації у людей. Але на сьогодні, краще бути ВІЛ-інфікованим і вчасно отримувати лікування, ніж, наприклад, страждати хворобами сердця. Середня тривалість життя такої людини не відрізняється від здорової. Насправді дуже багато міфів щодо цього через стереотипи минулого.
Щорічно в наших навчальних закладах проводиться інтерактив - заходи із лекціями. На доступному рівні ми відповідаємо на питання дітям. Що таке залежність?, чому вона виникає?, що таке наркотики?, чому в одних людей вона виникає, а в інших ні?, які міфи існують?. Ці штучно створені міфи надалі руйнують життя. Я намагаюсь найправдивіше доносити інформацію. Я розповідаю реальні наукові факти, щоб вони дійсно зрозуміли відповідальність.
В нашому диспансері сконструйовані різні підходи. Є відділення, в якому лікуються, переважно алкогольно-залежні люди, в якому працює психолог, ми приводимо людей хімічно і фізично в нормальний стан, за допомогою медикаментів. Проводить роботу психолог та соціальний робітник. У Лубнах є група для батьків або родичів тих, хто страждає на хімічну залежність.