Не всі потрібні та корисні речі на світі були придумані або винайдені спеціально. Деякі творіння рук людських, які приносять користь, радість, та поліпшують або спрощують наше з вами життя, не були метою роботи вчених умів і з'явилися зовсім випадково.
Віагра
Засіб для боротьби з еректильною дисфункцією було отримано зовсім випадково британськими вченими. Вони розробляли ліки для людей, які страждали від серцевих захворювань. Новий препарат повинен був сприяти надходженню крові до верху людського організму, до серцевого м'яза. Однак після застосування ліків кров стала надходити зовсім у зворотний бік - вниз. Це і призвело до створення рятівного для ряду чоловіків засобу.
Пеніцилін
Біолог сер Олесандро Флемінг довгий час займався дослідженням бактерій стафілокока. Флемінг був розсіяний, і одного разу це йому допомогло. Повернувшись з відпустки, він зауважив, що цвіль покрила одну зі скляних чашок для культивування. Згодом біолог побачив, що заражені пліснявою зразки перестали розвиватися. Не покладаючи на таке відкриття великих надій, Флемінг все ж провів дослідження та опублікував результати. Але помічені його роботи були тільки в 1945 році, коли інші вчені, взявши його дослідження за основу, провели нові досліди і добилися можливості виробництва пеніциліну в промислових масштабах.
Кока Кола
У 1886 році доктор і фармацевт Джон Пембертон намагався приготувати мікстуру на основі витяжки з листків південноамериканської рослини "кока" й африканських горіхів "кола", що володіють тонізувальними властивостями. Пембертон спробував готову мікстуру і зрозумів, що вона має гарний смак. Він вважав, що цей сироп міг допомогти людям, що страждають від втоми, стресу і зубного болю. Фармацевт відніс сироп у найбільшу аптеку міста Атланти. У той же день були продані перші порції сиропу, по п'ять центів за склянку.
Однак напій Coca-Cola з'явився в результаті недбалості. Випадково продавець, що розбавляв сироп, переплутав крани, і налив газовану воду замість звичайної. Отримана суміш і стала «кока-колою». Спочатку цей напій не мав великого успіху. За перший рік виробництва газованої води Пембертон витратив 79,96 дол. на рекламу нового напою, але зміг продати Кока-коли тільки на 50 дол. Нині кока-колу роблять і п'ють у 200 країнах світу.
Застібка -липучка
Повернувшись додому після прогулянки з собакою, швейцарець Джорж де Местраль виявив, що його пальто і шерсть домашнього вихованця покриті реп'яхами. Швейцарець був винахідником, тому жваво зацікавився ситуацією, що склалася і став розглядати реп'ях під мікроскопом. Джорж де Местраль побачив, що рослина чіпляється завдяки своїм малесеньким гачкам. Підгледівши ідею у матінки природи, винахідник зробив дві стрічки, які при дотику чіплялися одна за одну.
Чайний пакетик
Американець Томас Салліван був постачальником чаю. У 1904 році він відправив партію чаю не в залізних банках, як це зазвичай робилося, а в шовкових мішечках. Покупці не зрозуміли, що мішечки були обрані Салліваном просто як предмет зберігання чаю, і стали заварювати напій прямо в них. Такий спосіб приготування чаю відразу ж був визнаний дуже зручним, і поступово модифікуючись, став набирати популярність.
Мікрохвильова піч
Апарат для швидкого розігрівання їжі був придуманий в 1945 році американським інженером Персі Спенсером завдяки чистій випадковості. Персі працював над створенням приладів, які б генерували мікрохвильові радіосигнали. Одного разу, стоячи біля працюючого магнетрона, Спенсер виявив, що шоколадка, яка знаходилася в його кишені, розтанула. Інженер швидко зметикував, що подібний інцидент можна направити в потрібне русло, і провів досліди, які призвели до створення першої мікрохвильової печі.
Картопляні чіпси
Цікава випадковість допомогла народитися на світ картопляним чипсам. У 1853 році в одному з містечок штату Нью - Йорк весь персонал ресторану стояв на вухах через одного особливо прискіпливого відвідувача. Залізничний магнат Корнеліус Вандербільт знову і знову відмовлявся від принесеної йому картоплі фрі, кажучи, що картопля в блюді надто волога і товсто нарізана. Коли чергова порція була відкинута, кухар Джордж Крам розгнівався, і вирішив помститися клієнту. Крам навмисно тонко нарізав скибочки картоплі та обсмажив їх в олії до абсолютно сухого стану. Дивно, але примхливий Вандербільт захопився цією стравою. Картопляні чипси тут же стали головними в меню, а потім завоювали світову популярність.
Скло яке не б'ється
У 1903 році французький учений Едуард Бенедиктус впустив собі на ногу порожню скляну колбу. На подив вченого, колба не розбилася, а тільки покрилася дрібними тріщинами. Бенедиктус вирішив з'ясувати, як таке могло статися, і прийшов до висновку, що причиною став розчин колодію, який був у пробірці до того, як учений її впустив. Цей розчин випарувався, залишивши на стінках посудини тонкий шар, який і не дозволив осколкам скла розлетітися. Впровадження відкриття в автомобільну промисловість відбулося тільки після Першої світової війни.
Вулканізована гума
Прабатьком гуми можна вважати самого Колумба. Саме він в 1496 році привіз з Америки гумові кульки, яким довго не знаходили практичного застосування. Виною тому було те, що каучук швидко гнив, погано пахнув, а при підвищенні температури ставав липким. Застосування гумі знайшлося тільки в 1839 році завдяки необережності вченого Чарлза Гуд'їра. Проводячи досліди у своїй лабораторії, Чарлз змішував каучук із сіркою і випадково впустив цю суміш на гарячу піч. Результатом цієї необережності стала гума, яка оточує нас сьогодні у вигляді таких предметів, як автомобільні покришки, калоші, м'ячі.
Мішок для сміття
Дивно, але мішками для сміття стали користуватися тільки в 1950 році. До інженера українського походження Гаррі Василюка звернувся за допомогою муніципалітет з проханням розв'язати проблему випадання сміття при завантаженні з контейнерів в машину. Спочатку Василюк розмірковував над приладом, який би працював як пилосос і засмоктував сміття в машину. Несподівано він згадав жартівливі слова свого приятеля про те, що добре б мати сумку для сміття. Тут Василюк загорівся ідеєю про одноразові сумки, які він запропонував робити з поліетилену. Пакети швидко увійшли в ужиток.