Лубенці в Іспанії

Я добре знала цього життєрадісного хлопця ще змалечку. Він товаришував
з моїм сином. І хоч доля не сильно посміхалася Олексієві тоді, та було
видно, що в нього є міцний чоловічий характер.

На всі життєві негаразди цей хлопчик відповідав щирою посмішкою,
доброзичливістю та неперевершеним гумором.

Коли прийшов час подорослішати, Олексій виявив неабиякі музичні
здібності – самотужки навчився грати на ударних інструментах, якими
почав володіти віртуозно і навіть певний час працював у професійному
музичному колективі.

З Богом в нього теж склалися гарні відносини, тому він став
відвідувати церкву, де й зустрів свою майбутню дружину.

Молодята побралися, народилася в них донечка і Олексій, як справжній
чоловік, взяв на себе всю відповідальність за родину.

Він хапався за будь яку роботу, яка приносила достойний прибуток,
працював на будівництві. Але за важку працю платили копійки.

Тоді вирішив Олексій, разом з дружиною та донечкою, поїхати на
заробітки до Іспанії.

 Саме в далекому іспанському містечку Торревьєха вже не один рік
проживали його друзі-лубенці, які й запросили приїхати.

Так, саме у цьому іспанському містечку, окрім багатьох
земляків-українців, живуть і працюють восьмеро наших лубенців. Це
тільки ті, яких і я сама особисто добре знаю.

Тож Олексій вже кілька років живе і працює в Іспанії.

Ось що розповідає наш земляк про життя в Іспанії:
-         В загальному плані, про життя в Іспанії можу сказати тільке
найкраще, країна вміє жити за правилами, хоча є і винятки, і аморальні
вчинки людей, ну в цілому, все добре.

Торревьєха - невелике місто.  Можна вийти прогулятися перед сном біля
моря, яке знаходиться в пішій доступності з будь-якого району міста.
Тут проживає велика кількість російськомовного населення. Це
"російська столиця Іспанії".  Хоча й українців дуже багато. Тут легко
адаптуватися після переїзду. Люди з радістю вам допоможуть уникнути
типових помилок. У місті з'являються  національні спільноти, в яких
люди допомагають один одному, діляться досвідом і порадами.

Торревьєха - це звичайне курортне місто на березі Середземного моря,
але воно дещо відрізняється від багатьох інших собі подібних. Адже  не в
кожному, всього-то стотисячному по населенню містечку, можна зустріти
громадян 120 країн світу. Торревьєха справедливо визнано толерантним
містом Іспанії, яке тільки на 44% складається з іспанців,
інші 56% складають іноземці, що знайшли свій райський куточок
в лонах цієї багатонаціональної і такої гостинної обителі.

Торревьєха хороша для тих, хто не знає іспанську мову і не має великої
суми коштів. Коли ви тільки приїдете, необхідно буде якось
комунікувати з людьми, звертатися в різні інстанції. У місті дуже
багато російськомовних людей, навіть іспанці починають вивчати
російську. Якщо в якійсь установі немає російськомовного персоналу,
можна звернутися за допомогою до перекладача. Зазвичай послуги
супроводу коштують 10 євро на годину, що зовсім недорого.

Сьогодні на вулицях міста багато молоді, сімей з дітьми.

 У січні на вулиці тепло. Клімат теплий, дуже вологий. Але цю проблему
легко вирішує кондиціонер. Дощі тут йдуть рідко.  Опалення в квартирах
відсутнє, незважаючи на те, що взимку прохолодно. Люди взимку часто
виходять на вулицю погрітися на сонці. Обігрів квартири - турбота
мешканців. При цьому рахунок за електроенергію може бути значним.

 До аеропорту Аліканте - 50 км. В радіусі 100 км. навколо Торревьєхи
знаходиться безліч красивих міст: Ельче, Гвадалест, Бенідорм, Мурсія.
Кожне з них унікальне. Живучи в Торревьехе, можна постійно
подорожувати в нове місто, не виїжджаючи далеко від будинку. Екскурсії
з Торревьєхи дуже доступні - від 25 євро по всій Коста-Бланке. Ви
зможете побачити Іспанію у всій красі.

Міські пляжі хороші і щорічно отримують найвищу нагороду "Блакитний
прапор". На кожному з них є спуск для колясок, медичний пункт,
рятувальні станції, водні розваги. Поруч з пляжами знаходяться бари,
ресторани, магазинчики.
В Іспанії навіть на непрестижній роботі можна забезпечити собі гідне життя.

 Середня зарплата в Іспанії складає близько 1200 євро. Там, де я зараз
проживаю, за 200 євро можна знімати однокімнатну квартиру.  Квартири у
Торревьєха можна купити від 40 тис. євро.

Робочий день іспанця від українця відрізняється тим, що перший
приходить додому трішки багатший, ніж другий. Більшість іспанців
починає працює з 9 години ранку. З 2-ї до 4-5 год. в Іспанії сієста.
Але не у всіх компаніях є  такі перерви. У нашій сім"ї  65 %  від
зарплати - це їжа і житло, ну в цілому вистачає , працюю  тільки я,
дружина доглядає доньку.

 Чоловіки тут працюють в основному на будівництві та сфері
автосервісу, а для жінок - це прибирання і догляд за дітьми або
похилими людьми , також ресторанні послуги.
  А от медицина тут  дорога, але  якісна, існують  різні програми
страхування, та  нам поки що не доводилось звертатися за медичною
допомогою.
   Людині, яка змінила країну проживання,  завжди буде десь в душі
хотітись повернутися додому, тому  ностальгія за Україною завжди
присутня. Але поки що маю в планах працювати й надалі тут.  Нам дуже
подобається в Іспанії!
В мої перші дні перебування в цій країні я не міг надивитися на
щасливі галасливі іспанські сім'ї. Практично кожен день ми
спостерігаємо трапези місцевих жителів. Зараз одна з причин, чому я
хочу залишитися в Іспанії - це високі сімейні цінності і моралі, чого
не знайдеш більше ні в одній європейській країні. Молодь з трепетом
піклується про своїх батьків, бабусь і прабабусь. Тільки дійсно
самотні люди похилого віку, які не мають дітей, онуків, племінників, і
навіть далеких родичів можуть опинитися в будинку для людей похилого
віку. Це не рідкість о другій годині ночі побачити в барі іспанську
родину з декількома бабусями і дідусями, і двома маленькими дітьми.
Дітей ніколи не змушують спати, тому діти, як і люди похилого віку, є
невід'ємною частиною іспанських пізніх посиденьок.

Якщо говорити про туристів, іспанці дуже люблять іспанську мову і
рідко говорять англійською. Якщо ви знаєте хоча б кілька слів по
іспанськи і не будете боятися їх вживати в живій мові, то,
безсумнівно, отримаєте схвальну посмішку у відповідь. У Торревьєха
життя тече плавно і спокійно, важко уявити собі метушливого іспанця,
що поспішає на роботу або буде лаятися в черзі. Тут все йде своєю
чергою, не рідкість побачити місцевих іспанців, які просто присіли
відпочити на лавочці і задивилися на море, втративши лік часу і
завмерши з щасливою посмішкою на обличчі. Немає сенсу поспішати
нікуди, адже саме ця хвилина така хороша, що хочеться сказати
«Зупинись, мить, ти прекрасна! ». Тут просто насолоджуються життям.

Я хочу щиро побажати українцям нарешті вийти із кризової ситуації,
зрозуміти нарешті, що життя коротке і прекрасне, його потрібно
цінувати!