Лубенські простори

Доки більшість із нас пересиджує карантин у своїх домівках, місто тим часом відпочиває від галасливого натовпу. Незвично, апокаліптично бачити спустошені вулиці і площі. Та серед цієї спустошеності трапляються люди.

Особливо часто зустрічаються зграйки тінейджерів, які катаються на скейтах та розважаються на дитячих майданчиках. Дехто поспішає по невідкладних справах. На ринковій площі незмінно чатують міняли. Вже готові вибухнути по всьому місту білим цвітом абрикосові дерева.

Жаль, що цю красу багатьом доведеться спостерігати тільки з власних вікон. По вулиці Монастирській йде будівництво багатоповерхового будинку. Якщо не брати до уваги будівельників, які там працюють щодня, то здається, що підйомний кран, який поважно, наче бусол, на полюванні повертає свою голову, сам додає поверх за поверхом. Життя продовжується, і настане час, коли місто знову загуде стоголоссям буднів. Наше з вами, рідне місто.