Архівні документи краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького продовжують відкриваюти нам цікаві історії минувщини. Ось про що писало видання ''Сільські новини'' 1907 року:
Злодії Лубенського повіту
''У селі Мацьківці (лубенського повіту.) цієї зіми розвелось стілько злодіїв, що життя не стало через них. Вони „робили“ спільно, караючи зрадників і до того налякали людність, що всі боялись і балакать про славетні вчинки злодійської банди.
Начальство ж за боротьбою з „крамолой" на се не звертало ніякої уваги. Нарешті, бандіти зарвались, спаливши хату з помсти. Терпець увірвався і мацьківчане порішили заслать на поселення 17 душ, на яких мались вказівки, що вони певно належали до злодійського гурту. Троє з них парубки, решта ж сімейні. Всіх 17 —одведено до лубенської тюрми. Тепер на селі тихо і мирно, про крадіжки не чуть. В хуторі Стадні, лубенського повіту, 8-го сентября ось яка трапилась смішна подія.
Стадні —відомі своїм злодійством: крадуть, що тільки попадеться під руки. Украли невідомі в паровому млині паса та й продали його одного чоловікові за 80 карб. У того чоловіка є кінна молотілка; але недовго він користувався тим пасом, бо хтось од його через три ж дні знов украв, коли дядько саме перевіз свою молотілку до другого чоловіка, щоб обмолитити тому хліб. Але хазяїн перекупленого паса заявив поліції й тепер заарештовано через підозріння в тій крадіжці три місцеві чоловіки. С. Велика-Селецька (луб. пов.).
При ревизії у потребительській крамниці виявилось, що в касі немає багато грошей. На запитання, де гроші?-- крамарь одповів „не знаю". Його обшукано і знайдено 240 карб, грошей. Після цього крамаря д. Вакуленка, колишнього старшину, з посади зкинуто, хоч гроші знайдені не у його, а у його помішника-зятя. На послідньому зібранню товариства виявилось, що голова товариства, якому було доручено купить дошок, переплатив на їх.
Виправдуючись, він нарізався на члена, що приставив дошки і образив його, а той не довго думаючи запалив голову по лицю. На сьому і кінчилось зібрання. Виникша колотнеча тепер загрожує істнуванню товариства, бо „істінно-руські“ елементи, що провалились тепер (з добродієм Вакуленком на чолі), бунтують. З газети "Рада" 1907 року.