Добре відомо, що карантин спричинив велику кількість скорочень, а відповідно, багато людей залишилися без роботи. Особливо гостро проблема безробіття стоїть у таких невеличких містах, як Лубни.
Поговоримо про деякі особливості ринку праці в нашому місті. Переглядаючи оголошення про вакантні робочі місця на офіційному сайті центру зайнятості населення, можна зробити певний невтішний висновок. Є кілька вакансій лікарів різних профілів, певно що до лубенської лікарні, вказано також розмір заробітної плати це 5000-5500 гривень. Конкретно лікарю акушеру-гінекологу пропонується зарплата 5500 гривень. Манікюрники майже на одному щаблі з лікарями можуть отримати від 4723 гривень.
Всі професії важливі та заслуговують на гідну оплату людям, що їх обрали, але ж цей дивний парадокс дуже зачіпає. Коли лікар високої кваліфікації, що відповідає за життя людини у критичній ситуації, отримує зарплатню нижче, ніж звичайний прибиральник, то певно, що вакансії лікарів будуть відкриті довго. І тоді що очікувати громадянам, які хочуть вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу?
Вихователю, якого запрошують працювати з дітьми і виконувати з ними різні розвиваючі завдання, теж пропонують мінімальну зарплатню. І ще одну особливість, яка обмежує людей старшого віку, можна визначити на місцевому ринку праці – на більшість посад запрошують працівників не старше сорока років. Людей, досвідчених, але передпенсійного віку, в яких не склалося з постійною роботою, ніхто особливо не поспішає запрошувати. Тобто, якщо вам за п’ятдесят, то шанси знайти роботу зменшуються в рази. Це дуже прикро.
То що ж у нас у перспективі? Коли великі підприємства не працюють, а основна маса населення зайнята в торгівлі, молодь в основному націлена виїжджати з міста, як і більшість заробітчан старшого віку. Якими будуть Лубни навіть через п’ять найближчих років?