Карантинні заходи внесли досить негативні корективи не тільки на обслуговування громадян, а й саме відношення чиновників різних рівнів до людей.
Повага і людяність якось нівелювалися за ці три останніх місяці обмеження соціуму.
Лубенський сервісний центр обслуговування громадян пенсійного фонду України також працює в режимі обмеження доступу громадян. До самого приміщення пенсіонери, які прийшли у нагальних справах, зайти не можуть, вони змушені чекати у порядку живої черги надворі, доки не вийде до них спеціаліст.
Самі розумієте, що чекати годинами на пекучому сонці людям поважного віку зі слабким здоров'ям, то справжня мука. А ще, коли і присісти немає де, то зовсім кепсько. Лише дехто наважується сидіти прямо на сходах. У наш час новітніх технологій ця черга збоку нагадує чергу за хлібом у повоєнні роки минулого століття.
То чому ж таке ганебне відношення до пенсіонерів у Лубнах? Невже так важко винести кілька лавок, щоб люди мали змогу присісти? А по закінченні робочого дня просто занести ті лавки до приміщення. Чому така неповага? Невже чиновники пенсійного фонду ніколи не будуть пенсіонерами?