Під час карантину, який ми всі нині переживаємо, серед інших превентивних заходів нам пропонують «тримати соціальну дистанцію». Мається на увазі, триматися один від одного на відстані більше метра, щоб не наражати себе та інших на загрозу захворювання. Здавалося б, всі добре розуміють сенс словосполучення «соціальна дистанція», але якось вже так виходить, що ми всі підсвідомо переходимо від елементарної фізичної дистанції до соціальної. І тут є певні нюанси.
Поняття соціальної дистанції, яке ввів американський соціолог Е.Богардус на початку XX століття, характеризує близькість (відчуженість) соціальних чи етнічних спільностей, груп, окремих людей. За допомогою шкали соціальної дистанції (або шкали Богардуса) оцінюється ступінь соціально-психологічного прийняття людьми один одного, тому її часто називають шкалою соціальної прийнятності. Вона використовується для вимірювання дистанції, пов'язаної з расовою чи національною приналежністю, віком, статтю, професією, релігією, для вимірювання дистанції між дітьми і батьками. Шкала соціальної дистанції показує ступінь психологічної близькості людей, що сприяє легкості їх взаємодії. Максимальна соціальна дистанція означає, що людина (або етнос) тримається відокремлено, автономно.
Ввічливість і етикет як культурні способи спілкування дозволяють приховувати свою особистість, власну оригінальність і культуру; більшість комунікацій у таких випадках символічно і формально. Мінімальна соціальна дистанція сприяє конкретизації уявлень про інших людей, оскільки, коли люди добре знайомі, цікавляться один одним, національною культурою, вони втягуються у взаємодію і кожен бере до уваги оригінальність та індивідуальність один одного. Пропонована шкала вимірює ставлення до тієї чи іншої національності. Вибір шкали соціальної дистанції Богардуса як методики, певною мірою стосується проблеми міжнаціональних відносин. До історії створення шкал соціальної дистанції. Еморі Богардус почав працювати над методикою у 1924 році.
У цей період наукові інтереси багатьох американських соціологів і соціальних психологів були пов’язані з процесами урбанізації, соціальної інтеграції й соціальної мобільності населення. Тривало бурхливе зростання мегаполісів за рахунок масових припливів до великих міст Сполучених Штатів як представників різних регіонів власної країни, так і емігрантів з інших країн. Вивчення процесів, що відбувалися, вимагало від соціологів розроблення адекватних соціологічних категорій. Однією з таких категорій у дослідженнях процесів урбанізації було поняття “соціальна дистанція”.
Величина соціальної дистанції між людьми із різних соціальних або етнічних (расових) груп, що утворювали нову єдину соціальну систему, давало можливість судити не лише про рівень інтеграції та солідарності співтовариства, що формується, а й про загальний рівень розвитку демократичної культури. Теоретично, справжня демократія передбачає відсутність соціальної дистанції між членами єдиного співтовариства. Зіставляючи тенденції у динаміці індексів національного дистанціювання в Україні й Сполучених Штатах ( в США з 1926 до 1966 року цей показник поліпшувався, а в Україні з 1992 до 2002 року - погіршувався), не слід нехтувати історичними особливостями формування цих держав. Америка своє завдання споконвіку вбачала у розбудові відкритого демократичного суспільства. Нелегким, але цілеспрямованим шляхом країна невпинно прямувала у декларованому напрямі. Україна ще цілковито не звільнилася від зовнішнього тиску. Головною метою нашої держави є право вибороти незалежність. Утім, виявлена тенденція в орієнтації масової свідомості на “замикання у власній шкаралупі” глибоко безперспективна у плані розвитку сучасної цивілізованої держави. Аналізуючи сьогоднішні реалії, то ситуації в США та Україні майже зрівнялися.
Людей вже розділяє соціальна безодня, дистанціювання настільки величезне, що несе в собі реальні загрози для людства в цілому. Тож, тримати фізичну дистанцію і не порушувати особистий простір людини, - це толерантність і повага. А декларувати соціальну дистанцію, як це наприклад роблять наші політики по відношенню до українського народу, справа зовсім інша. Збільшення соціальної дистанції у нашій країні ні до чого доброго не призведе.