Якщо заборонено, але дуже хочеться, то можна.
Мабуть, саме по такому принципу відбувається все суспільне життя у Лубнах в умовах карантинних обмежень. Дійсно, правила у нашому чудовому місті завжди діяли вибірково, не для всіх. Такий вже він особливий, наш лубенський менталітет.
Вже четвертий місяць всі ми живемо в умовах карантину. І хоча його умови дещо послабили, але дотримуватися фізичного дистанціонування та носити захисні маски у публічних місцях все ще залишається обов’язковою умовою для всіх. Та тільки не в Лубнах.
Ось кілька прикладів із життя: заходимо до будь-якого магазину чи супермаркета - і відразу ж поринаємо у гущу людей, які навіть не стараються тримати дистанцію, і маски не у всіх, хоча на дверях кожного магазину висять оголошення про те, що вхід без масок заборонений.
У продуктовому магазині «Хвилинка» продавчиня відмовилася обслуговувати покупця без маски, а вже за кілька днів у цьому ж магазині сталася інша ситуація. Троє чоловіків без захисних масок добре скупилися, набрали чимало товару і особливо спиртного, підійшли на касу і тут продавчиня схибила. Вона кокетливо зауважила, що без масок не буде обслуговувати, але ж і гарну виручку від таких покупців, певно, втрачати не хотіла. А тому хлопці швиденько натягли на обличчя свої футболки, посміялися, розрахувалися, та й по всьому.
Якщо взяти, наприклад, роботу стихійного ринку, який працює у Лубнах вже не один тиждень, то тут і поготів. Штовханина така, що тільки стережись, щоб не притоптали, а хто ж буде одягати маски у таку спеку на відкритому повітрі? До речі, якби цей клятий коронавірус і насправді так лютував, то вже б більша частина населення Лубен злягла б , бо всі строки інкубаційного періоду цього захворювання пройшли в активній товкучці. Але! Лубенський менталітет та лубенський імунітет настільки міцні і непохитні, що нам боятися вже нема чого.