Політична енергія українства та виборча справа навіть більше ста років тому була предметом жвавого обговорення та аналізу суспільного життя на теренах Лубенщини.
Про це свідчать архівні документи Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького.
"Байдужіть до виборів. Все більш і більш сумні звістки надходять з ріжних міст України про так званий «абсентеїзм» виборців. Не вважаючи на те що до опублікування виборчих реєстрів зосталось вже дуже небагато часу, ті категорії виборців, що повинні здійснювати свої права явочним порядком, чогось з цим ділом не поспішаються. Не говоримо тут про пенсіонерів, бо це така категорія виборців, що її участь у виборах ледве чи може принести якусь користь народній справі. Типовим показчиком політичної свідомості цеї категорії виборців може послужити анекдотичний випадок, який стався цими днями в Лубнях, на Полтавщині. Один тамтешній одставний генерал подав заяву, щоб його записали до виборчого реєстру, а на своїй заяві навписав: „не треба вибірати євреїв, бо вони скасують наші пенсії; треба вибірати правих, тоді вони збільшать пенсії»...
… Виборча справа — це мало не єдиний легальний вихід для надбаної за останні роки політичної енергії українства, й само собою розуміється, що цим виходом непростимо не скористуватись. Те сумне й антигромадське з‘явище, що зветься «виборчим абсентеїзмом», або, по-нашому, байдужістю до виборів, не повинно зовсім мати місця серед українських виборців. Нехай собі для когось вибори будуть нудною процедурою—для нас, українців це повинно бути виконанням громадського й національного обовязку, від якого ніхто не має права ухилятися. "Рада"11.07.1912 рік