Наразі наше суспільство переживає непрості часи: економічна криза, безробіття та ще й на додачу пандемія захворювання на COVID-19. Щодня кількість хворих у місті зростає а попереду – невідомість. Але поборемо й це, адже пошесті та епідемії з давніх-давен випробовують на міцність людство.
Про те, як саме у нашому місті боролися з різними епідеміями ще на початку 19-го століття, ми дізнаємося завдяки архівним документам із записників Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького.
«Лубны. На одной изъ окраинъ нашего города, на Завадчинѣ, появилась страшная болѣзнь - сыпной тифъ. Дѣло еще осложняется тѣмъ, что именно здѣсь находится ключъ, питающій питьевой водой большую половину города и что значительная часть дѣвушекъ съ Завадчины работаетъ на мѣстномъ спиртоочистительномъ заводѣ. Если - бъ въ этой мѣстности развилась эпидемія, то распространяясь при помощи такихъ двухъ употребительныхъ продуктовъ , какъ вода и водка,- она могла бы получить гигантское развитіе. Но въ данномъ случаѣ, надо отдать справедливость городскому самоуправленію,- оно приняло рѣшительныя и быстрыя мѣры. Была произведена дезинфекція в домахъ умершихъ и больныхъ, устроено за счетъ города леченіе больныхъ, снабженіе ихъ лекарствами и пищевыми продуктами. Остальные жители оповѣщены о наличии заразительной болѣзни посредствомъ красныхъ флажковъ, приняты мѣры к ограждению общественнаго колодца от занесенія заразы. Также предложено правленію ректификаціонного завода сдѣлать поголовное освидѣтельствованіе всѣхъ его работницъ изъ Завадчины. Будемъ надѣятся, что эта горькая чаша пройдетъ мимо. «Южный край» 1903 р.».