Розкішним видався листопад цього року. Він дарує нам повні кошики опеньків та радує очі неймовірною палітрою кольорів, стелить під ноги жовті килими – радійте, люди! А люди прибирають ту листву, хто як може: комунальники організованою бригадою скидають у кузов трактора, пересічні лубенці вивозять листя та гілля до сміттєвих баків, хтось у захваті фотографується на фоні різнобарвних дерев і кущів.
Кожен з нас знаходить щось своє: потаємне, радісне, сумне, карантинне у цьому листопаді. І доки владні структури та депутатський корпус ніяк не поспішають організовуватись у сильну команду менеджерів, щоб наводити порядки, в Лубнах поки що господарює його величність листопад. І всі ми разом наодинці тільки з листопадом. І кожен зі своїми комунальними та життєвими клопотами, які потрібно вирішувати самотужки.