Виставка київського художника в Галереї мистецтв

У Лубенській галереї мистецтв з 11 жовтня відкрилася виставка молодого, талановитого київського художника Богдана Макаренка. Він представив серію картин, продовження циклу про Україну. Саме ця виставка на тему "На рідній землі".
"Він досить молодий художник (1991 року народження), але вже має академічну освіту, брав участь у багатьох виставках. Оскільки він пов'язаний родинними зв'язками із нашим містом, то зробив персональну виставку у нашій галереї. Ми вже знайомі з Богданом з минулих виставкок з 2018 року, тоді ми брали декілька його робіт" - прокоментував директор галереї мистецтв Верещака Віктор Михайлович.
Сам художник поділився історією:
" Мій дідусь родом з Лубенщини, а саме з В'язівка. Мама часто брала мене до родичів у Лубни. В мене з цим містом залишилися приємні спогади з дитинства. Не в кожному місті є можливість виставити картини в галереї, навіть у великому мегаполісі, а тут безкоштовно дають право її зробити.

Виставка "На рідній землі" присвячена моїй батьківщині. Для мене важливо і приємно бути на такому заході, бо це підтримка для молоді і художників, яких забули у свій час. Після оголошення незалежності, Україна довго ставала на ноги, а культура взагалі була в стороні. Але я вірю, що вона відновиться в тому вигляді, в якому має бути. Це звісно стосується не тільки художників, а й музики, театру, кіно, літератури, тощо.

Хочеться вірити, що культура в нас буде жити. Культура не займає головної позиції ні в яких країнах світу, але вона займає своє належне місце. За відсутності культури починається якийсь інтелектуальний безлад, вседозволеність, змішання цінностей. Чорне називається білим, а біле - чорним.
Мені, як художнику, хочеться робити виставки, показувати рідну землю, в якій я живу, яку я ціную, не хочу її ні на що міняти.

Я маю художню освіту, у 2014 році закінчив художню академію мистецтв, потім ще три роки навчання в аспірантурі, але в нас це називається асистентура (стажування). Вже більше пів року я - на вільних хлібах. Займаюся художніми виставками, творчістю. Починалося все з дитячої художньої школи, в якийсь момент я вирішив займатися живописом. Хоча і танцями займався та архітектурою цікавився, багато було альтернативних напрямків, але зупинився саме на цьому.

Планую надалі займатися цим і відстоювати культурні цінності на полотні. Відстоювати мистецьку і культурну площину. Зараз сучасний світ живе на грані естетики та антиестетики. Багато людей сприймають антиестетику також як щось цінне, як першоджерело, а мені хочеться щоб всі цінності були на своєму місці. І як би не пішов розвиток технічної науки (можна і взагалі перестати малювати, стати відеооператором, наприклад), але хочеться все ж таки щось робити руками, показувати, що це дуже круто, престижно, стильно, бо зараз молодь не випускає телефони з рук. В мене є робота на цю тему, називається "Ера смартфонів".