АНДРІЯ: ВПЕВНЕНО І СМІЛИВО ЗУСТРІЧАЄМО П'ЯТНИЦЮ ТРИНАДЦЯТЕ

Окрім того, що для багатьох це останній день трудового тижня, саме тринадцятого грудня ми святкуємо Андрія.

Традиційне українське християнське свято, яке ще називають Калитою.

Андрій первозваний був одним із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, який приніс християнське вчення слов'янам.

Апостол передрік, що з волі Божої на Дніпрових схилах буде збудоване місто, а там, де він установив хрест згодом було споруджено окрасу Києва - Андріївську церкву.

Особливістю цього свята є прадавній народний звичай ворожіння незаміжніх дівчат на майбутню долю.

Звичайно, церква забороняє ворожіння, але інтерпретовані традиції не забороняють з нагоди свята влаштувати вечорниці, зібравшись у тісному колі друзів та знайомих, і весело провести час у спілкуванні та змаганні з Калитою.

Свято Андрія припадає на найтемнішу пору року, здається вже після обіду починає сутеніти. Тож символом сонця у цей вечір була Калита. Це спечений круглий калач, щедро змащений медом із отвором посередині, за який його високо прив'язували і змагалися, хто без допомоги рук зможе відкусити шматок.

Сни у ніч на Андрія вважаються віщими.

А ще тринадцятого грудня всі добрі господині обов'язково готували вареники.

Таємниче, жартівливе й завзяте, старе, як світ, і на диво сучасне, ось таке воно, Андрієве свято.