Онкозахворювання - лубенські реалії

Всесвітній день боротьби проти раку відзначається 4 лютого. Цей день,
як нагадування про те, що кожної миті ця страшна хвороба може вразити
будь-кого.

Мета цього дня в усьому світі - це підвищення обізнаності людей про
рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної
цивілізації. Залучаючи увагу до запобігання, виявлення та лікування
цього захворювання, можна домогтися гарних результатів, а в деяких
випадках і повного одужання.

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися
в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей.

На цю актуальну тему ми поспілкувалися із завідувачем онкологічного
відділення Лубенської лікарні інтенсивного лікування Анатолієм
Миколайовичем Матяшем, який практикує вже тридцять два роки і добре
обізнаний з усіма нюансами захворювання на рак.

-   Анатолію Миколайовичу, яку статистику онкологічних захворювань
маємо на сьогоднішній день по місту і району?

-  Якщо говорити про статистичні дані, то сьогодні на обліку у нас
знаходиться 2400 хворих. За десять останніх років змінилася сама
структура онкологічних захворювань, якщо раніше на перший план
виходили рак легень, рак губи, рак порожнини рота, рак молочної
залози, то на сьогоднішній день на перше місце виходить рак органів
травлення. Це пов’язано з тим, що різко погіршилася якість продуктів
харчування, деякі з них стали просто небезпечними. І тому збільшилися
випадки колоректального раку, або іншими словами, раку органів
травлення – товстої і тонкої кишки.

З позитивного, можу зазначити, що зменшилася кількість випадків
захворювання на рак нижньої губи, за цей рік не було зафіксовано
жодного випадку,  це пов’язано з тим, що майже не споживаються цигарки
без фільтру. Але рак легенів у курців не зменшується по кількості
випадків і він буде прогресувати до тих пір, поки наше суспільство не
усвідомить шкоду від цієї згубної звички.

-А який вік хворих переважає?

- Вік прямо пропорціональний – чим старше людина, тим більше у неї
шансів захворіти на онкологію.

Щодо загального обліку хворих, яких маємо сьогодні 2400. У порівнянні
із початком століття 2000-ми роками, тоді було на обліку 1700 чоловік
при населенні 80 000, а зараз приблизна кількість населення Лубен і
району 77 000.

Це пов’язано також із стрімким старінням населення Лубенського району,
адже молоді, працездатні люди в основному виїхали на заробітки за
кордон.

-   Скажіть, як змінилися методи лікування за останні роки?

-   Покращення в плані лікування раку це – променева терапія на
лінійних прискорювачах, якої раніше не було. Це дуже ефективний метод.
Хіміотерапія стала більш якісною, ну і передові методи діагностики
мають велике значення. Наприклад, випадки помилки діагностики раку
зводяться на нуль, якщо раніше це було 50/50, то зараз в принципі це
неможливо.

-   А скажіть, де є ці лінійні прискорювачі?

-   По Україні є всього кілька центрів. Лінійні прискорювачі
сьогодні є в Дніпрі, Рівному, Кропивницькому, Києві, Львові і Харкові.

І цього вкрай не достатньо, тим більше, що це дуже дороге
лікування. Але держава ще пам’ятає про  нас і виділяє безкоштовні
хіміопрепарати, які навіть на сьогоднішній день ми маємо у відділенні
для лікування наших хворих.

Маємо також в арсеналі лікування багато програм по знеболенню хворих,
виписуються безкоштовно наркотичні засоби, не можна сказати, що всім і
завжди, але в межах виділених бюджетних коштів. Займаються цим тільки
сімейні лікарі, які найкраще знають своїх пацієнтів.

-  У вашому відділенні є ліжка паліативної допомоги?

-  Так, маємо десять ліжкомісць для паліативної допомоги, тому що
наше відділення - це кінцева ланка усієї структури допомоги онкохворим.
Найвища структура – це онкологічний інститут, науково-дослідницький
інститут, далі – обласні диспансери, де надається оперативна
висококваліфікована допомога, потім районні онкологічні відділення, а
далі вже ми. Крім нас нікого  немає, тому тут забезпечено десять
ліжок для онкохворих, яким надається постійна спеціалізована медична
допомога. Паліативна допомога, це допомога, яка не передбачає
одужання, але вона полегшує стан хворого, його страждання. Це
знеболення, яке інколи неможливо провести вдома, та інші процедури.

На даний час загалом у відділенні знаходиться двадцять пацієнтів.

-   На вашу думку, рак – це вирок?

-   З медичної точки зору, коли людина захворіла, її ставлять на
диспансерний облік і ведеться пожиттєве спостереження. Тут є такі
медичні терміни як «смерть до року», тобто людина померла у перший рік
виявлення хвороби – це погана статистика. Інша статистика це –
виживання більше п’яти років. Це вже добра статистика, людина після
захворювання прожила ще п’ять років. Кожен рік життя з таким діагнозом
це як дарунок Божий.

 Далі цих термінів статистика вже не ведеться. Оці 2400 чоловік, які
перебувають нині на обліку - це  позитивний знак, це живі люди.

За мінусом тих двадцяти, що знаходяться у нас на стаціонарному
лікуванні, всі інші знаходяться вдома, вони живуть серед нас.

Щорічно у нас помирає близько 270 людей від онкології по місту і району загалом.

У цілому світі практикують щорічні онкопрофілактичні огляди, але кожна
людина може слідкувати за змінами стану свого здоров’я і звертатися на
огляди частіше, ніж один раз на рік.

Хочу сказати, що скоро ми матимемо у Лубнах апарат
відеогастрофіброскопії, який дасть змогу багатьом пройти якісне
обстеження, цей апарат буде встановлено вже за півроку. Також
розроблено проєкт встановлення у приймальному відділенні лікарні
апарату комп’ютерної томографії, що відбудеться  у недалекому
майбутньому.