Пам"яті Великого Кобзаря

9 березня 2020 року – 206 річниця від дня народження ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА, найвеличнішого Пророка і Кобзаря української нації.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість – 1256 – розташовані на території України, майже півтори сотні розміщено у 35 країнах світу.

Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

Геніальний український поет і художник, прозаїк і етнограф Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня (за старим стилем 25 лютого) 1814 року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці Київської губернії, нині Черкаської області.

Неважко здогадатися, що син був таким же рабом, як і його батьки, які рано покинули його, залишивши цей світ на суд Божий. У своїх творах Шевченко простою, доступною для пересічних людей мовою, описував життєві проблеми та світоглядні дискусії.

Як виявилось, чимало з творів Шевченка є вкрай актуальними і сьогодні – тим більше, у часи, коли Україна переживає один з ключових моментів своєї новітньої історії.

Цитати Шевченка - це крилаті вислови з творів чи життя автора. Які чув та використовував кожен українець. Ці вислови та афоризми показують патріотизм Шевченка, його любов до своєї країни, свого народу та мови. Ці цитати, як і його поезія, не втрачають своєї актуальності й донині. В чому ви можете переконатись самі:

- Борітеся – поборете,

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас сила

І воля святая!

"Кавказ"

- В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

"І мертвим і живим"

- Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

"І мертвим і живим"

- Кохайтеся ж, чорнобриві,

Та не з москалями.

"Катерина"

- Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

"Заповіт"

- Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем’я люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

"Чи ми ще зійдемося знову"

- Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

"І мертвим і живим"

- Не одцуравсь того слова,

Що мати співала,

Як малого повивала.

"Все йде все минає"

- А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди.

"Передмова до «Кобзаря»"

- Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

Й неситий не виоре

На дні моря поле.

"Кавказ"

- Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать.

"І виріс я на чужині"

- Страшно впасти у кайдани,

Умирать в неволі,

А ще гірше – спати, спати,

І спати на волі...