Лубенські перлини

 Як відомо, рукописи не горять.

Чимало цікавих фактів писаної історії нашого міста відкривають сьогодні архіви Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького.

Колись давно, у Лубнах діяло кілька величних, білокам'яних церков, які згодом були знищені. Ось одна із них.

Лубни, Миколаївська церква

Час будівництва в Лубнах найдавнішої відомої церкви в ім’я св. Миколая невідомий.

Перша згадка про неї відноситься до 1729, коли існуючий дерев’яний триверхий храм загинув у полум’ї пожежі. Нова дерев’яна, триверха, тридільна церква була збудована на Подолі 1733 році на кошти бунчукового товариша Петра Івановича Кулябки.

В 1844 церкву на пожертви міщанина Хорошковського реконструювали, після чого вона стала одноверхою, хрещатою в плані.

В 1770 з дозволу київського митрополита Гавриїла ­Бодоні поряд з храмом звели дерев’яну дзвіницю (перебудована. 1850).

У 1884 церкву поставлено на мурований фундамент, в інтер’єрі встановлено новий дерев’яний іконостас.

У 1902 володіла 7 дес. 1342 кв. саж. церковної землі. Мала 2 будинки для квартир причту. Діяли бібліоте­ка, церковнопарафіяльна школа, церковнопарафіяльне попечительство. 1902 парафіян – 318 душ чоловічої, 327 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 4, міщан – 444, козаків – 76, селян – 19. Будівля не збереглася.