Театральні шахраї в Лубнах

Шахраями нині нікого не здивуєш, і якщо ви почуєте фразу - "раніше такого не було", то пропонуємо до вашої уваги подію, яка сталася в Лубнах більше ста років тому, коли театральне життя у місті було досить жвавим. Ось як про це свідчать документи із архівів Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького:

"В Лубні прибули якісь невідомі дві особи (чоловік і жінка), нібито уповноважений та касірша труппи відомого російського артиста П. Н. Орленева, взяли у місцевого справника дозвіл на дві вистави ( „Преступленіе и наказаніе“ та „Братья Карамазовьі"), найняли театр, надруковали оповістки і зразу-ж почали продавать квитки (білети) на обидві вистави. В день першої вистави виявилось, що труппа Орленева в Лубні не прибула і невідомо навіть, де вона зараз, а також нема ні уповноваженого, ні кассірші, що продавала білети, бо вони обоє ще в ночі десь зникли з Лубень. Особи, що набрали квитків, зґвалтували поліцію і почали розшукувать касіршу та уповноваженого, але марна праця, —розшукать їх не пощастило. Розслідами поліції установлено, що вони обоє, прибувши в Лубні, остановились не в одному місці (касірша в номерах Новосельського, а уповноважений в номерах Барана) і разом удвох ніг де не бували, а робили своє кожний окремо: вона продавала білети та замовляла оповістки, а він клопотався за дозволом, наймав театр і т. п. Ніччю-ж перед виставою прибув якийсь і третій добродій і забрав їх обох до вакзалу нібито зустрічать труппу, та вже вони більш з вакзалу назад не вертались. По зібраним відомостям вони продали квитків карбованців на 300 і не платили грошей нікому ні за театр, ні за оповістки, кажучи, що ось прибуде управляюший труппи д. Орленев і заплатить разом усим, бо у їх завше так водиться. До сього варто зауважить, що д. Орленев в Лубнях уже бував не один раз і давав вистави, а оце перед новим роком теж прибув у Лубні для двох вистав, та побачивши, що мало збору на першу виставу, повернув назад гроші, заявивши, що більш у Лубні не приїде, та на оповістках тепер було, що „вистави ні в як, разі не одміняться" лубенці ім повірилі. 1908 рік"