Кілька сімей багатоквартирного будинку стали заручниками лубенської влади

 Опинитися в заручниках – це страшна безвихідь. Добре відомо, що заручники не мають ніяких прав, тільки принизливі обов’язки. Саме в таких умовах, у заручниках лубенської влади, роками живуть сім’ї багатоквартирного будинку по вулиці Олександрівській 49.

Останні чотири роки - без централізованого опалення взимку. У кожного в квартирі стоїть особистий електрообігрівач, який в холоди працює практично цілодобово. Тим і гріються. А взагалі люди говорять, що бояться засинати, бо одного дня можуть просто не прокинутися. Справа в тому, що електропроводка в будинку ненадійна, коли всі разом користуються обігрівачами, вона може не витримати і станеться коротке замикання, про наслідки навіть говорити не хочеться. Сам будинок дуже ветхий, побудований ще на початку минулого століття і колись слугував гуртожитком. Зараз тут проживають сім’ї з дітьми та люди похилого віку, які весь вік працювали і за свій труд заслуговують на повагу. Майже рік тому вони востаннє зверталися за допомогою до влади. На що отримали відповідь від начальника відділу комунального господарста і капітального будівництва міськвиконкому Олександра Сосни, мовляв: «Ви задарма отримали житло, а тепер хочете, щоб ми вам допомагали!? Ваш будинок наскільки проблемний, що простіше його зрівняти з землею!».

Після такої відповіді люди вже не можуть звертатися до чиновників і залишаються сам на сам з бідою. Продовжують жити у нестерпних умовах, з шаленою вологістю у кімнатах і цвілими стінами. Що дуже шкодить здоров’ю. До будинку підведена вода і світло, санвузли загального користування, водовідведення дуже оригінальне: всі нечистоти стікають у старезний погріб, що розташований поруч, який може завалитися кожної миті, адже не пристосований для таких потреб. Так колись вирішили комунальники.

Будинок був на балансі місцевої влади, але жителів змусили організуватися в ОСББ, щоб скинути з себе відповідальність. Добре відомо, що існують спеціальні програми фінансової підтримки ОСББ, але справа в тому, що членів об’єднання тільки вісім і вони не мають змоги скористуватися програмою навіть у форматі 30% на 70%. Сім’ї цього будинку не користуються субсидіями, бо документально їх неможливо оформити. От цікаво, що це за стиль місцевого керівницва, коли цілі родини лубенців стали непотрібними? Як таке можливо у цивілізованій країні? А ми ж цивілізовані.