2 листопада - Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів

 Добре відомо, що непокаране зло повертається і примножується. На жаль, ми звикаємо жити у суспільстві, де законність нівелюється , а належне покарання злочинців перетворюється у фарс.

Люди все більше розчаровуються у владі і чинних судах, а тому стають дедалі пасивнішими до проявів беззаконня. Єдиними, хто ще здатен сколихнути суспільну думку, подати докладну інформацію про події, - залишаються журналісти. Безкарність нападників на журналістів в Україні існує десятки років і є системною. Це справжній індикатор свобод в суспільстві і ознака балансування української демократії на критичній межі.

Безкарність нападників, неефективність слідства і судів слід долати реформою судової системи та правоохоронних органів, зверненнями журналістів з усіх, навіть найдрібніших порушень їхніх прав. Загалом за часи незалежності в Україні загинули понад 70 працівників засобів масової інформації. Правоохоронці стверджують, що роблять все можливе для встановлення замовників і виконавців цих злочинів. Але правозахисники наполягають, що нападники на представників преси зазвичай і далі залишаються непокараними. Як показує статистика, за останнє десятиліття за інформування громадськості у світі було вбито понад 700 журналістів. Але від усієї кількості було розслідувано менше 6% всіх випадків вбивств журналістів. Крім того, в дев’яти з десяти випадків винуватці цих злочинів уникають покарання. Безкарність, під якою можна розуміти невжиття заходів для покарання в судовому порядку винуватців порушень прав людини, увічнює цикл насильства щодо журналістів і вимагає вжиття належних заходів.

У 2013 році на своїй 68-й сесії Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 68/163, в якій постановила проголосити 2 листопада Міжнародним днем припинення безкарності за злочини проти журналістів. Резолюція закликає держав-членів вжити конкретних заходів в боротьбі з безкарністю. У цій знаковій резолюції засуджуються будь-які напади і акти насильства по відношенню до журналістів і співробітників засобів масової інформації.

Крім того, резолюція закликає держави-члени зробити все від них залежне для запобігання насильства щодо журналістів і співробітників засобів масової інформації, забезпечити притягнення до відповідальності і віддавати до суду осіб, які вчинили злочини проти журналістів і співробітників засобів масової інформації, і забезпечити потерпілим доступ до належних засобів правового захисту. Резолюція також закликає держави сприяти створенню безпечних і сприятливих умов для того, щоб журналісти виконували свою роботу незалежно і без зайвого втручання.